Якщо ви читаєте цю інформацію, значить ви стали або плануєте стати власником маленького цуценя ховаварта: важливі нюанси

Майбутній власник вибирає цуценя, яке підходить йому за характером, до 2 місяців він зазвичай вже формується та піддається оцінці в результаті спостережень. Більш детальну інформацію щодо особливостей характеру може надати заводчик.

Також у нього необхідно уточнити:

• в яких умовах утримувалося щеня. Повністю відтворити звичну обстановку на новому місці не вийде, але, можливо, лежанка того ж типу й подібні дрібниці полегшать адаптацію;
• чи привчене воно до туалету та до якого саме (пелюшка, лоток, газета);
• чим і за яким графіком його годували;
• чи проводилася обробка від паразитів, вакцинація, коли, якими препаратами.

Перша вакцинація завжди здійснюється заводчиком. В цьому випадку він крім метрики з інформацією про родовід повинен передати вам ветеринарний паспорт, в який вносяться всі відомості про щеплення. Допустимо забирати цуценя як в проміжку між першою та другою вакцинаціями, так і до першої вакцинації, але обов'язково потрібно буде самостійно звернутися до ветеринарної клініки у встановлені терміни.  Перша вакцинація наших цуценят була проведена в 4 тижні. Друга вакцинація в 6 тижнів . Дані по вакцині будуть в ветеринарному паспорті вашого малого цуценя.

Подальша схема вакцинаціі виглядає так : 9 та 12 тижнів. Скоріш за все останні дві ревакцинаціі ви будете робити самостійно, звернувшись до вашого ветеринара.

Я з радістю вам надам  улюблену іграшку цуценяти, будь-яку річ, яка ввібрала звичні запахи, обов’язково – порцію корму. Цуценя в дорозі необхідно тримати на руках, але краще посадити в м'яку сумку-переноску, а мордочку висунути назовні. Щоб малюка не захитало в дорозі, бажано його перед поїздкою не годувати, тому ми домовимось з вами – коли в останнє перед дорогою  він буде істи. Також варто вжити заходів обережності – застелити сидіння, свій одяг, підготувати пакет на випадок нудоти.

 

 

Перші кроки на новому місці

Навіть якщо в майбутньому собака буде жити у вольєрі, цуценя спочатку тримають в будинку. Поки не пройде 7-10 днів з моменту ревакцинації, вигулювати, випускати на двір його треба дуже обережно. Контакти з іншими собаками виключити до момента повноі ревакцинаціі.

Тому потрібно:

• оцінити обстановку в будинку та прибрати в недосяжне місце всі потенційно небезпечні предмети, все, що щеня може зіпсувати;
• відвести в будинку місця для відпочинку, сну, їжі та туалету;
• купити все необхідне – лежанку, упаковку одноразових або багаторазових пелюшок (лоток), миски для їжі та води, іграшки для прорізування зубів і рухливих ігор, повідець, нашийник, намордник, вироби та засоби для грумінгу,   корм  Royal Canine, який цуценя їв у заводчика.

Краще перевозити цуценя в першій половині дня, щоб до ночі воно встигло трохи освоїтися на новому місці. З членами сім'ї та іншими тваринами його потрібно знайомити поступово, по черзі, велике скупчення незнайомих людей і тварин може налякати. Особливо важливо попередити дітей свідомого віку, щоб вони не кидалися тискати цуценя, поводились з ним обережно.

Цуценяті дають освоїтися в будинку, походити по території, знайомлять з ключовими для нього місцями.

 

 

Лежанка

Місце, де обладнується лежанка, має бути захищеним від протягів, затишним, досить відокремленим, але не ізольованим, щоб господарі могли бачити вихованця, а він їх. Прохідні ділянки не підходять, найкраще поставити лежанку в кутку кімнати та зайвий раз на територію собаки не вторгатися. Щеня, яке в розпліднику звикло до компанії матері й одноплемінників, може нудьгувати, скиглити, коли його на самоті укладають на лежанку. Господарі часто з жалості беруть маленьке зворушливе цуценятко до себе в ліжко. Якщо це собака мініатюрної декоративної породи та ви згодні найближчі років 15 миритися з його присутністю в своєму ліжку, можна піти на поводу у вихованця. Але привчання до місця – один із перших кроків у вихованні собаки, формуванні дисципліни, а виховувати необхідно будь-якого собаку, незалежно від породи. Якщо поступитися в цьому, складніше буде домогтися підпорядкування та слухняності в інших важливих питаннях. В процесі привчання до лежанки відпрацьовується команда «Місце!», одна з команд першого блоку.

У першу ніч або кілька ночей щеня часто скиглить, це нормально, але якщо така поведінка затягується або також відзначається вдень, слід пройти ветеринарний огляд – можливо, причина в проблемах зі здоров'ям. Щоб полегшити адаптацію, можна покласти поруч із цуценям:

• річ зі звичним запахом, взяту з розплідника;
• іграшку, яку можна жувати (аналог людської соски-пустушки).

На ніч малюка обов'язково потрібно погодувати звичною їжею, не перегодовувати, забезпечити тишу та спокій.

 

Туалет

Поки цуценя не можна виводити на вулицю, його привчають справляти свої фізіологічні потреби в будинку.   Потрібно відвести місце під туалет, стелити там пелюшку, можна поставити лоток з невисокими бортиками. Поки собака не навчиться терпіти та ходити у відведене місце (проситися на вулицю), килими з підлоги необхідно прибрати, а пелюшки розкладати в декількох місцях, поступово скорочуючи їх кількість. Для зовсім маленьких краще відгородити ділянку на зразок манежу та застелити пелюшками всю поверхню підлоги.

Освоєння на новому місці часто починають саме з туалету. За час дороги зазвичай виникає така потреба, а стрес від переїзду її посилює. Якщо щеня всю дорогу терпіло, потрібно для початку посадити його на пелюшку, а потім знайомити з новою територією та домочадцями. 2-місячне цуценя зазвичай справляє нужду в певні моменти – відразу після сну, їжі, рухливої гри. Слід в ці моменти відносити його на пелюшку (лоток), хвалити та заохочувати, коли все зроблено в потрібному місці. До 3 місяців здорове щеня, яке правильно виховували, вже повинне контролювати свої позиви та самостійно знаходити туалет. У цьому віці допустимо й навіть необхідно сварити його за промашки, але не вдаватися до фізичних покарань. Коли цуценя можна буде вигулювати, будете  привчати його до туалету на вулиці. В ідеалі вигулювати цуценя потрібно після кожного годування.

 

 

Місце для їжі

Якщо імпровізований туалет на перших порах може розташовуватися поруч з лежанкою, то місце для їжі з самого початку необхідно відокремити від місця відпочинку та санітарної зони. В ідеалі це місце не повинно змінюватися на всьому протязі життя вихованця, тому при його виборі потрібно враховувати габарити дорослої собаки. Місце годування має бути досить просторим і відокремленим, щоб собаку ніхто не турбував в процесі прийому їжі, знаходитись подалі від обігрівачів і кондиціонерів, протягів і прямих сонячних променів.

Миски краще купувати металеві, набір пластикового посуду можна придбати про запас, для поїздок і виставок.  Важливо, щоб миски були стійкими, не ковзали по підлозі та розміщувались на комфортній висоті, а вона з віком змінюється. Хороше рішення – підставка-штатив, яка дозволяє регулювати висоту розташування мисок.

 

 

Харчування цуценяти

Ви забираєте 2-місячне цуценя, яке вже привчили годувати 4 рази на день, потім кількість годувань поступово скорочується, інтервал між ними збільшується, з 4-5 місяців переводимо на 3 разове годування, а з 7-8 місяців , як дорослу собаку, двічі на день. Визначити оптимальний момент для зменшення числа годувань допоможе ветеринарний фахівець з урахуванням   динаміки розвитку цуценяти.

Щодо годування. Ваше цуценя було вигодовано на збалансованому раціоні сухого корма Royal Canine для цуценят великих порід. Як заводчик, я рекомендую вам залишити вашого малюка на деякий час на цьому кормі Royal Canine puppy maxi. Згодом можливо, ви захочете змінити корм цуценя. Але, є важливі моменти:

• перехід з натурального раціону на промисловий корм і навпаки, на новий корм того самого або іншого виробника, корм іншого класу повинен бути поступовим, здійснюватися мінімум протягом 5 днів;
• необхідно визначитися з типом харчування, неприпустимо чергувати, комбінувати натуральні продукти з промисловим кормом;
• якщо ви вибрали промисловий корм, обов'язково купуйте раціони для цуценят. Якщо натуральне харчування – врахуйте, що на вас лежить велика відповідальність і чекає чимало клопоту. Ідеально збалансувати натуральний раціон і правильно розрахувати обсяг порцій складно, а помилки в організації харчування цуценяти особливо небезпечні для здоров'я;
• для цуценяти потрібно готувати окремо, а не годувати людською їжею. Людські делікатеси та ласощі для собак шкідливі, деякі – смертельно небезпечні. Обов'язково вивчіть список продуктів, які не можна давати собакам;
• не давайте вітамінно-мінеральні добавки без узгодження з ветеринарним лікарем. Якісні промислові корми зазвичай містять необхідний набір вітамінів і мінералів, а надлишок цих речовин не менш небезпечний, ніж дефіцит.

 

Виховання й основи дресирування

Привчання ходити в туалет, їсти та спати у відведених для цього місцях – важливі складові виховання цуценяти. Найближчим часом після появи в будинку воно повинне отримати кличку та навчитися на неї реагувати. Спочатку кличку використовують в моменти безпосереднього спілкування з цуценям, потім, разом з командою «До мене!» – коли кличуть його. У перший блок також входять команди «Місце!» та «Фу!». На момент початку прогулянок щеня повинне звикнути до нашийника, навчитися за командою йти поруч з господарем, зупинятися, сідати, лягати.

Успішне дресирування неможливе без правильного виховання, яке полягає в тому, щоб встановити перелік правил, заборон і добиватися їх виконання:

• на першому етапі засвоєння будь-якого нового правила необхідне позитивне підкріплення (ласка, похвала, гра) за правильну поведінку та припинення неправильної, поганої поведінки за допомогою команди «Фу!», яка вимовляється із загрозливою інтонацією;
• коли навичка правильної поведінки сформується, цуценя вже не обов'язково щоразу хвалити, вирішального значення набуває покарання за непослух (негативне підкріплення). Цуценя старше 3 місяців можна карати фізично (ляпас рукою по крупу). Покарання має бути досить чутливим, але безпечним для здоров'я;
• лаяти або карати фізично можна тільки безпосередньо в момент «злочину», тут і зараз. Відстрочене покарання не має сенсу, щеня не розуміє, за що його карають;
• у 4-6 місяців цуценята часто проявляють непослух, можуть гарчати, огризатися на господаря, намагатися вкусити. Такі спроби потрібно припиняти рішуче та жорстко, це перевірка з боку собаки – чи достатньо сильний господар, щоб претендувати на роль ватажка;
• щеня повинне визнавати за головного одного члена сім'ї, але слухатися всіх. Дуже важлива єдність вимог, відсутність поблажок з боку окремих людей.

Цуценяті незалежно від породи потрібні регулярні, досить тривалі прогулянки, рухливі та розвиваючі ігри, фізичні навантаження, що відповідають віку, ласка, спілкування. Це теж частина виховання: дефіцит вашої уваги та фізичної активності можуть зробити собаку некерованим, агресивним.

Пам'ятайте, ветеринарний фахівець може провести огляд, вакцинацію, призначити лікування, але стежити за станом здоров'я цуценяти й оберігати його від усього, що цьому здоров'ю загрожує – обов'язок господаря. Допомогти з дресируванням, освоєнням спеціальних команд може кінолог, але виховувати цуценя повинен власник. Ви можете вибрати в розпліднику здорове цуценя з темпераментом і характером, які вам до душі, але яким зрештою виросте вихованець – залежить тільки від вас.

Бажаємо Вам отримувати стільки ж задоволення від спілкування з вашим новим другом, ховавартом, скільки отримуємо МИ-велика родина власників та друзів ховаварта.