Розпочата росією війна проти нашої Батьківщини перетворила на катастрофу та фільм жахів життя мільйонів українців та їх домашніх улюбленців.
Вимушені тікати з своїх домівок, рятуючись від російських бомб і снарядів, люди не були в змозі брати багато речей: тільки одну валізу та свого улюбленця. Більшість із нас, виїжджаючи з рідного дому, не розуміла до кінця, скільки ми будемо відсутні та коли повернемося. Кожен з нас мав відповідальність за спасіння своєї родини, дітей, батьків, четверолапих друзів. Зараз розповідають багато історій добрих та сумних про життя четверолапих під час війни. Комусь з них пощастило поїхати із свого дому разом із своєю родиною, хтось був залишений на проізволяще вдома, на вокзалі, дещо. Сподіваюсь, що все ж таки, більшість історій – це історії з добрим кінцем, би всі ми-українці, люди з добрим серцем, не байдужі до чужого болю.
Особисто я дуже вдячна моїм друзям, що допомогли мені в жахливий час та дали захист для моїх собак – Річчі та Ітона. Близько двох місяців мої красені – ховаварти перебували в гостинній родині на Черкащині. Щиро дякую Олександру та його дружині за допомогу! Більш двох місяців перебували на Черкащині наши мейн-куни Крем та Ирвин (Рудик). Наші наймолодші ховаварти подорожують разом зі мною – це Лорд та Сараби.
Сподіваємося на щасливе повернення додому. Чекаємо на нашу перемогу та звільнення рідної землі від окупантів. Бажаємо кожному повернутися додому, в мирні міста та села!
Дякуємо від щирого серця гостинному Закарпаттю за наданий притулок для моєї великої родини, дякуємо всім нашим новим друзям за підтримку, за можливість відчувати себе як вдома!
З повагою, Суботіна Олена.